Сестра медична старша
Сахарова Наталія Олександрівна
Освіта - середня спеціальна
Закінчила - Гайсинське медичне училище, отримала кваліфікацію медична сестра.
Стаж роботи - 12 років.
Категорія - І кк.
Кір – надзвичайно важке й заразне вірусне захворювання. Вірогідність підхопити інфекцію при контакті з інфікованим становить 100%. Особливо високі шанси у нещеплених дітей.
Кір у дітей небезпечний тим, що може стати причиною непоправних змін в організмі та навітьпризвести до летального результату. За різними оцінками у 2013 році у світі було зафіксовано майже 146 тисяч випадків смерті від кору. Сьогодні це захворювання лишається однією з основних причин дитячої смертності, навіть за наявності сучасної та ефективної вакцини.
Кір у дітей: причини та симптоми
Будь-який лікар підтвердить, підхопити кір дуже просто. Хворобу недаремно називають найнебезпечнішою для дітей. Інфікована людина дуже заразна. Адже збудник захворювання –вірус кору – передається при прямому контакті, а також повітрям. Навіть більше, він здатний долати значні відстані й потрапляти у приміщення через вентиляційні шахти.
В організмі кір може не видавати свою присутність протягом 1-2 тижнів. Потім інкубаційний період завершується, і вірус починає швидко поширюватися всередині, вражаючи всі органи й тканини.
Підступність хвороби в тому, що перші її прояви легко сплутати зі звичайною ГРВІ. Те, що мивважаємо за застуду, насправді може бути симптомами кору у дітей. До того ж, пік активності кору– це період з жовтня по квітень – сезон загострення простудних захворювань.
Як починається кір у дітей:
- висока температура тіла (до 39°C), яка тримається 4-7 днів;
- погіршення сну, примхливість – вірус впливає на нервову систему малюка;
- нежить і біль у горлі – ознаки того, що вірус «господарює» у верхніх дихальних шляхах;
- сухий кашель – коли збудник кору дістається до голосових зв’язок, з’являється характерний «гавкальний» кашель;
- кон’юнктивіт – набряк повік через зниження імунітету призводить до зростання кількості хвороботворних бактерій;
- загальна набряклість обличчя – наслідок проникнення вірусу в лімфатичні вузли;
- втрата апетиту, біль у животі, пронос, нудота й блювота – можливі симптоми кору в дитини.
Через кілька днів після появи цих ознак кір у дитини показує своє справжнє «обличчя» – на внутрішній стороні щік з’являються білі плями. Потім – висип на обличчі та шиї. Ще через три дні висипання вражають інші ділянки тіла й тримаються від 5 днів до тижня – це найгостріший період хвороби.
Що робити, якщо дитина захворіла на кір
Перші симптоми кору – привід негайно звернутися до лікаря. Батьки мають розуміти, що від своєчасного лікування залежить не тільки здоров’я, а й життя дитини. Високий відсоток дитячої смертності пов’язаний з ускладненнями, спричиненими цим захворюванням. Кір у немовлятособливо небезпечний, адже маленький організм ще не здатний впоратися з важкими проявами хвороби через відсутність міцного імунітету.
Що робити, якщо дитина захворіла на кір?
- Постільний режим. Дитині необхідно побільше спати і пити багато рідини. Також важливоправильно харчуватися під час хвороби
- Щоб збити температуру, досить давати жарознижувальні препарати. Дозування йтривалість курсу визначить лікар
- Впоратися з кон’юнктивітом допоможе регулярне промивання очей – не рідше 4 разів на добу. Для цього можна використовувати розчин фурациліну
- Від кашлю педіатри прописують сиропи-муколітики, які розріджують мокротиння тадопомагають у відкашлюванні
- Щоб позбутися нежитю, потрібно промивати ніс соляним розчином (підійде будь-який спрей на основі морської води)
- Висип обробляти не потрібно, через 5 днів він щезне самостійно.
Профілактика вірусу кору в дитини
Основним способом боротьби з кором була та залишається вакцинація, а також заходи зізміцнення імунітету. Ці методи вже довели свою ефективність на практиці. Робити щеплення від кору рекомендується двічі протягом життя, оскільки після першої дози вакцини імунітет до захворювання може не виробитися.
За статистикою ризик захворіти на кір вищий у дітей, які не отримують повноцінного харчування і страждають від дефіциту вітаміну А в організмі. Тому збалансоване харчування в поєднанні з полівітамінними комплексами – ефективна терапія проти інфекції кору.
Чим небезпечний кір у дитини
Як вже згадувалося раніше, кір – захворювання, що небезпечне своїми ускладненнями. Найвищому ризику піддаються діти до 5 років.
Найсерйозніші ускладнення після кору:
- втрата слуху: часткова або повна;
- погіршення зору;
- енцефаліт – небезпечний стан, що викликає набряк мозку;
- пневмонія;
- діарея та зневоднення організму.
Відсоток захворювання на кір досить високий, а наслідки несвоєчасного або неправильного лікування вкрай важкі та нерідко навіть непоправні. Тому дуже важливо при перших симптомах кору в дитини звернутися по допомогу до педіатра й дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.
Обережно, скарлатина!
Останнім часом усе частіше на прийомі фіксую випадки скарлатини серед дітей. Переважно це діти, які відвідують заклади дошкільної освіти (далі — заклад). Тому в статті окреслимо особливості цього захворювання та методи профілактики. А також поговоримо, як діяти медсестрі закладу, якщо в дитячому колективі виявили скарлатину.
Характерні ознаки
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. Збудником цього захворювання є бактерія — бета-гемолітичний стрептокок групи А (англ. — Streptococcus pyogenes).
На скарлатину хворіють переважно діти віком 3—15 років. Стрептококові бактерії групи А — заразні, вони живуть у носі та горлі людини. Інфіковані люди поширюють їх під час розмови, кашлю або чхання. Шлях передавання — переважно повітряно-крапельний, але може бути й контактно-побутовий. Наприклад, заразитися можна через залишки слини на посуді/іграшках/рушниках, або — якщо доторкнутися до виразок на шкірі, викликаних стрептококом групи А.
Зазвичай потрібно від двох до п’яти днів, щоб людина, яка заразилася стрептококовими бактеріями групи А, захворіла на стрептококову ангіну або скарлатину.
Небезпечні симптоми
Часто скарлатина починається раптово, навіть якщо людина не відчуває проблем зі здоров’ям. Перші скарги — підвищення температури тіла до 38 °С і вище, сильний біль у горлі. Людині важко ковтати, на мигдалинах горла може з’явитися біло-жовтий наліт. Через день-два на шкірі може з’явитися висипання, яке складається з численних дрібно крапчастих елементів рожевого або червоного кольорів, більше — у нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Результат висипання — лущення шкіри, яке найбільш помітно проявляється на кінчиках пальців рук та ніг.
У розпал захворювання виникає блідість шкіри навколо рота на тлі характерного висипання на щоках. Це — характерний симптом блідого носогубного трикутника або — «скарлатинозний трикутник».
Ще один характерний симптом скарлатини — язик малинового кольору. На початку захворювання язик має біле нашарування, але через декілька днів очищується з кінчика й стає яскраво-червоним, із вираженими сосочками — подібно до ягоди малини.
Може виникати біль у животі та блювання.
Основи лікування
Для діагностики скарлатини лікар вивчає клінічну картину та скеровує на стрептатест, щоб ідентифікувати збудника.
Для того щоб вилікувати скарлатину, лікар призначає курс антибіотиків на 10 днів та симптоматичне лікування: жарознижувальні, антисептики для горла, рясне пиття, щадну й прохолодну їжу.
Якщо не почати лікування вчасно або не дотримувати рекомендацій лікаря, скарлатина може призвести до ускладнень: гнійного лімфаденіту, отиту, мастоїдиту, синуситу, гломерулонефриту, ревматизму.
ДО ВІДОМА
Якщо скарлатина — у закладі
Якщо в дитини, яка відвідує заклад, діагностували скарлатину, у групі запроваджують карантин на сім днів. Також проводять дезінфекцію приміщення. У цей період у групу заборонено приймати нових дітей або тих, які тимчасово не відвідували заклад. Не можна допускати контактування дітей із різних груп. До профілактики також належать обов’язковий огляд зіву й термометрія дітей із карантинної групи протягом тижня. Огляд має щоденно здійснювати медсестра закладу
Правила профілактики
Профілактика захворювання на скарлатину полягає в ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції.
До загальних профілактичних заходів належать:
- харчування, збагачене вітамінами;
- провітрювання та вологе прибирання приміщення, у якому перебувають діти й дорослі;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук із милом;
- загартовування та заняття спортом;
- лікування всіх хронічних захворювань — отитів, синуситів, тонзилітів.
Людям, які захворіли на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 год після того, як вони отримали першу дозу антибіотика. Наступної доби людина може відвідувати колектив, адже не становить епідемічної небезпеки.
Якщо лікар не назначив антибіотик, хворий має перебувати в ізоляції протягом 21 дня.
Після одужання від скарлатини зазвичай виникає стійкий, довічний імунітет. Бажаю, щоб ні ви, ні ваші діти не стикалися ні зі скарлатиною, ні з будь-яким іншим захворюванням!
Рухова активність, як засіб повноцінного розвитку дітей
Неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, і тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути певну одиницю часу більшого об’єму інформації, що, я к наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.
Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм людини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.
Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров’я.
Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам середнього дошкільного віку? Так. Нині доведена як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі (швидкість до 7-8 км на годину).
Починати вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40-50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важко переоцінити значення для здоров’я дітей таких ігор,як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться з м’ячем, скакалкою та іншими предметами.
Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров’я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна зробити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов’язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов’язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знов – таки разом з батьками.
Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м’язів.
Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь – якому віці. Плавальні навантаження зміцнюють м’язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.
Ще один вид циклічних вправ, які мають освоїти діти середнього дошкільного віку, – це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересуватися на трьохколісному велосипеді. Цей приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м’язи кінцівок, розвиває фізичні якості – силу, спритність, витривалість. Діти – велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.
Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне – їх послідовність, систематичність та вірна організація. Який саме вид спортивного оздоровлення принесе більше користі вашому малюкові, – вирішувати вам, батьки. Але пам’ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особистий приклад і допомога в цьому.
Розвиток рухових умінь
Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно формувати як його особисті якості (воля, наполегливість, кмітливість), так і привчати до дисципліни.
Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового способу життя.
Пам’ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розвивається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності.
- Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку та спускатися з неї, кидати м’яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо.
- Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м’язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності.
- Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини.
- Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища.
- У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі.
- Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними.
- Найкраще малюк досягає успіху, коли ви граєтеся разом із ним, а він вас наслідує.
- Під час фізичного виховання дитини обов’язково слід враховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення.
- Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше залучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи вигадуванням якоїсь неординарної ситуації.
Поради батькам
- Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки.
- Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи.
- Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м’ячем, лазіння, повзання…
- Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри.
- Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом.
- Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.
Рухливі ігри – важливий засіб всебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників.
Рухливі ігри фізично розвивають дітей: зміцнюють кістково-м’язеву системі і мускулатуру (міжреберні і черевні м’язи, діафрагму), збільшуються ріст, об’єм грудної клітини, вага, гнучкість і рухливість у суглобах, поліпшується працездатність дихальних органів, вентиляція легенів. Під впливом вправ посилюється діяльність серцево-судинної системи.
Під час рухливих ігор посилюється діяльність не тільки кровоносних, а й лімфатичних систем. Відбувається нормальний перебіг всіх життєвих процесів організму. Рухливі ігри на свіжому повітрі загартовують організм, підвищують витривалість і збільшують опірність до захворюваність. Тренований організм дитини досконаліше реагує на несприятливі впливи.
Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги). Розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість.
Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей в дружний колектив.
Навіть маленькі і фізично слабкі діти можуть бути самостійними і навіть непереможними, якщо проявлять швидкість, спритність, якщо будуть діти не одні, а разом, в другому колективі.
Рухливі ігри в основному колективні. Тому у дітей виробляються елементарні вміння орієнтуватися в просторі. Гра допомагає дитині перебороти сором’язливість, невпевненість в собі. Часто буває тяжко, змусити дитину виконати якийсь рух на очах у всіх.
У рухливих іграх у дітей виробляються організаційні навички, вміння зважати на обставини. Діти привчаються стояти на місці, коли їм хочеться бігти, терпляче ждуть певного сигналу, щоб стрибнути або кинути м’яч у ціль. Вони свідомо cтримуються, додержуючи певних правил поведінки, щоб не порушити встановленого порядку.
Вольові зусилля допомагають дітям координувати свої рухи, цілеспрямовано застосувати їх, свідомо виконувати встановлені правила.
Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють кругозір.
Цінність гри полягає ще й в тому, що вона викликає радісні переживання, задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на нервову систему і дає певні фізіологічні й виховні наслідки. І.П. Павлов писав: “А радість роблячи вас чутливими до кожного прояву життя, до кожного враження буття, – однаково як до фізичного так і до морального, – розвиває, зміцнює тіло”.
Гігієнічна організація рухового режиму дітей дошкільного віку
Дошкільний вік (3 – 6 років) характеризується швидкими темпами росту скелета і м`язової маси. Особливості психіки дітей цього віку зумовлюють доцільність коротких за часом, але часто повторюваних занять різноманітного ігрового змісту. Неприпустимі перевантаження організму, пов`язані з силовими навантаженнями і загальною втомою.
У молодшому дошкільному віці (3 – 4 роки) необхідно створити всі умови для засвоєння дитиною багатьох видів найпростіших рухів, дій і загартовуючих процедур.
У 5 – 6 років дітям необхідно опанувати нові види фізичних вправ, підвищити рівень фізичної спроможності.
Спостерігаючи за тим, як ходять три – п`ятирічні діти, можна помітити, що темп їх ходьби нерівномірний, діти часто махають у такт ходьби однією рукою, ідуть, згинаючи коліна, зовсім не відривають ніг від підлоги, сутуляться, дивляться під ноги, опускають голову на плече. Тому, на заняттях і під час виконання ранкової гімнастики, ми насамперед звертаємо увагу на координацію рухів, привчаємо до поперемінного руху руками в такт ходьби, орієнтації в просторі, навчаємо ходити в організованій колоні зі зміною темпу та напрямку.
Для оволодіння дітьми навичками бігу, використовуємо у роботі такі підготовчі вправи, як: біг з високим підніманням стегна, біг з перешкодами, біг зі зміною темпу та напрямку, біг з м`ячем, наввипередки.
Гімнастика – це обов`язкова форма занять фізичними вправами. Вона сприяє посиленню діяльності всіх органів і систем, підвищує фізіологічні процеси. Систематичне заняття ранковою гімнастикою сприяє розвитку правильної постави, тренує організм, активізує діяльність внутрішніх органів, готує організм до навантажень протягом дня.
Під час фізичного виховання у дитини формується психологічна витривалість, працездатність, їм властиві почуття особистого контролю ситуацій, здатність адаптуватись до неочікуваних змін у житті і т. інш. Вагомим є те, що більшість батьків, мабуть не знають, що фізичні навантаження позитивно впливають на психологічну витривалість та фізичне здоров`я, що саме це дає змогу дитині протистояти стресовим ситуаціям або давати їм раду.
